У дитинстві багато хто з нетерпінням чекає на свій день народження, оскільки це свято асоціюється з подарунками, веселощами, гарним настроєм. Але чим старша людина стає, тим складніше їй радіти з цього свята, а є й ті, хто впадає в депресію. Хороша новина для тих, хто сумує у свій день народження – ви не самотні, щось подібне переживають майже всі, вік яких наближається до 30, є навіть такий термін – «синдром іменинника». Так і має бути, але, звичайно, це не означає, що потрібно перетворювати це свято на день смутку, переживати та нервувати, за бажання будь-який день народження можна зробити приємним, і для себе, і для інших.
Чому ми сумуємо у день народження?
Про те, що день народження для багатьох це стрес говорять факти. Швейцарські вчені, проаналізувавши дані 2,5 млн. осіб, які померли в період з 1969 по 2008 рік, встановили, що ризик померти у свій день народження або ж за день до і після нього вищий на 13,8%. Звісно, справа не лише у негативних емоціях. Свою роль грають і галасливі застілля, коли людина з’їдає дуже багато, і зловживання алкоголем, пов’язані з цим аварії, травми.
Чому багато хто сумує у це свято? Є теорія, що це пов’язано із спогадами про момент народження. Тоді організм дитини пережив сильний стрес, він супроводжувався викидом певних гормонів, і наше тіло щороку згадує цей набір гормонів і відтворює його, тому людина сумує.
Може й так, але, напевно, не варто все ускладнювати, є й інші, очевидніші причини, і ми про них знаємо:
1. День народження змушує задуматися про свій вік. Психологи пишуть, що до 20-24 років людина не до кінця розуміє, що таке структура часу. Чому діти так щиро радіють своєму дню народження? Вони не переживають через свій вік, для них це привід зібратися з друзями, повеселитися від душі, отримати подарунки та поласувати тортом. Але рано чи пізно людина приходить до думки, що саме в день народження вона стає старшою, наближається немічна старість, за якою слідує смерть.
2. Багато хто переживає екзистенційну кризу. Так називають внутрішній конфлікт, при якому з’являється відчуття, що життя позбавлене сенсу, і супроводжується тривогою, стресом чи депресією. Саме в день народження ми ставимо собі запитання: «Чого я досяг?», «Що в мене попереду?», «Чи задоволений я своїм життям?».
3. Клопіт, пов’язані з організацією свята. У дитинстві все просто: у свій день народження іменинник бачить лише позитивні сторони свята, а всі клопоти з організації лягають на батьків. Дорослі можуть покладатися тільки на себе, і день народження часто пов’язаний з безліччю турбот. Якщо це домашні посиденьки, потрібно зробити генеральне прибирання, прикрасити будинок, приготувати безліч страв, потім забирати за гостями, помити гори посуду. У кафе чи ресторані частину турбот організатори візьмуть на себе, але за це доведеться платити, але й у цьому випадку потрібно встигнути забронювати зал, вибрати меню, розваги, зібрати у певний день гостей. Комусь подобається організовувати вечірки, а хтось вважає це втомлюючим обов’язком. Не всі хочуть бути в центрі уваги і можуть відчувати дискомфорт через це.
4. Неприємні спогади, пов’язані із цим днем. Не завжди день народження навіює позитивні спогади. Якщо напередодні помер хтось із близьких, сталося болісне розставання з коханою людиною чи інша трагедія, святкувати теж немає бажання. Іноді причини не такі серйозні, наприклад, близькі люди можуть не привітати, забути про свято, а це позначається на настрої.
5. Скромне свято. Усі ми пам’ятаємо сюжети з фільмів, де головний герой із розмахом відзначає свій день народження. Розглядаючи знімки знайомих, фотографії, де чергове свято проходить у шикарному ресторані, багато хто починає переживати, якщо їхній день народження пройшов скромно, у колі найближчих людей.
Як знову перетворити цей день на свято
Психологи пишуть, що сум, апатія найчастіше виникають після 30 років, оскільки до цього віку в житті багато чого відбувається: людина навчається, спілкується з однолітками, шукає роботу, починає сімейне життя. Щодня – щось нове та цікаве. І ось настає час підбиття перших підсумків, не всі і не завжди задоволені своїми здобутками.
Психологи заспокоюють: поганий настрій у день народження – це нормально, негативні емоції природні і їх не треба пригнічувати. Єдиний виняток – це діти, якщо вони засмучені, отже, щось трапилося. Не лише після 30 років, а й трохи раніше, після 20-річного ювілею, людина може переживати, тому що ця особливість може бути небезпечною. Це свято – його особиста позначка часу, а він не досяг того, чого хотів.
Ми звикли зациклюватися на невдачах, але кожна людина має свої досягнення. Якщо перед черговим святом стало сумно, візьміть аркуш паперу, ручку та подумайте над такими питаннями, відповіді запишіть:
1. Згадайте найкраще, що сталося цього року, що це за подія?
2. Чому ви навчилися цього року, з якими труднощами довелося зіткнутися, як ви їх подолали?
3. Чого ви хочете навчитися наступного року?
Це допоможе усвідомити, що минулий рік був повний радісних моментів, а вік – це не тільки старість, що наближається, але і великий досвід, мудрість. Попереду теж чекає багато цікавого, кожен новий рік у житті – це можливість зайнятися саморозвитком.
Якщо ж причина смутку пов’язана з тим, що не хочеться збирати гостей, можна відмовитись від цієї традиції. День народження – це особисте свято, сама людина вирішує, як саме вона хоче її провести. Можливо, він мріє потрапити на концерт чи сходити до театру. Настав час здійснити цю мрію, коли, якщо не зараз? Хочеться свята, але підготовка забирає надто багато сил? Варто поговорити про це з близькими людьми, які із задоволенням візьмуть на себе частину клопоту, а якщо розділити обов’язки, набагато легше впоратися з будь-якою справою.
Потрібно прислухатися до себе, зрозуміти, яке саме свято зможе зробити трохи щасливішим і, поговоривши про це з сім’єю, відсвяткувати саме так, як хочеться. Варто прямо говорити і про подарунки, іноді важко здогадатися, що може сподобатися іншій людині, а озвучуючи свої бажання, ви не тільки робите приємне собі, а й полегшуєте життя тому, хто шукатиме цей подарунок. Одна справа сумніватися і переживати, чи сподобається ні, інша справа купувати щось, знаючи, що ця річ викличе бурю захоплення.
Ми не знаємо, що на нас чекає завтра, тому замість того, щоб сумувати і переживати, потрібно ловити хвилини веселощів, радіти тому, що поряд близькі люди, бути добрішими і співчутливішими до себе.